ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ІЗ РІЗНИМИ АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ
DOI:
https://doi.org/10.65237/2336-3630-2025-12(2)-13Ключові слова:
посттравматичне зростання, ПТСР, акцентуації характеру, резилієнтність, смислотворення, психологічна адаптаціяАнотація
У статті розглянуто психологічні чинники посттравматичного зростання осіб, які пережили травматичні події, з урахуванням індивідуальних особливостей характеру. Проаналізовано основні теоретичні підходи до розуміння феномена посттравматичного зростання, зокрема концепції R. Tedeschi, L. Calhoun, S. Joseph, а також сучасні вітчизняні дослідження, присвячені питанням психологічної адаптації після стресу.
Особливу увагу приділено ролі акцентуацій характеру як індивідуально-психологічних детермінант подолання травматичного досвіду. Визначено, що гіпертимний, демонстративний та екзальтований типи акцентуацій характеру сприяють позитивному переосмисленню травми, тоді як тривожний, сенситивний і дистимічний можуть підвищувати ризик формування посттравматичних симптомів. Узагальнено психологічні механізми, які забезпечують процес посттравматичного зростання: когнітивне переосмислення, смислотворення, емоційну регуляцію та соціальну підтримку. Показано, що поєднання внутрішніх ресурсів особистості з позитивним соціальним середовищем створює умови для переходу від стану дистресу до особистісного розвитку.
References1. Joseph, S., & Linley, P. A. (2008). Trauma, Recovery, and Growth: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Hoboken, NJ: Wiley. pp. 21–25.
2. Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18.
3. Joseph, S. (2011). What Doesn’t Kill Us: The New Psychology of Posttraumatic Growth. New York: Basic Books. pp. 27–33.
4. Maddi, S. R. (2005). Hardiness: The Courage to Grow from Stress. New York: Springer. pp. 61–64.
5. Maruta, N. O. (2019). Psychological Manifestations of Post-Traumatic Experience and Resources of Personal Growth. Problems of Modern Psychology, 46, 54–58.
6. Bonanno, G. A. (2004). Loss, Trauma, and Human Resilience: Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? American Psychologist, 59(1), 25–27.
7. van der Kolk, B. A. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York: Penguin Books. pp. 87–91.
8. Costa, P. T., & McCrae, R. R. (2011). Personality in Adulthood: A Five-Factor Theory Perspective. New York: Guilford Press. pp. 120–125.
9. Tedeschi, R. G. (2020). Growth After Trauma: Five Paths to Resilience. New York: HarperCollins. pp. 33–38.
10. Figley, C. R. (1985). Trauma and Its Wake. New York: Brunner/Mazel. pp. 22–24.
11. Joseph, S. (2015). Positive Psychology in Practice: Promoting Human Flourishing in Work, Health, Education, and Everyday Life. Hoboken, NJ: Wiley. pp. 203–209.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 STREDOEVROPSKY VESTNiK PRO VEDU А VYZKUM

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.