ВІД ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ ДО ПСИХОЛОГІЧНОГО БАЛАНСУ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ЦІЛІСНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті розглянуто проблему збереження особистісної цілісності в умовах хронічного воєнного стресу та обґрунтовано психологічний баланс як один із інтегративних механізмів адаптивного функціонування. Теоретичний аналіз здійснено з урахуванням концепцій безперервного травматичного стресу, алостатичного навантаження, збереження ресурсів, резильєнтності, посттравматичного зростання та положень Позитивної психотерапії. Особистісну цілісність визначено як динамічну здатність підтримувати функціональний взаємозв’язок між тілесною саморегуляцією, діяльністю, соціальними контактами, смисловою сферою та часовою перспективою. Емпіричну частину побудовано на вибірці 164 здобувачів вищої освіти, серед яких 113 курсантів спеціальностей із підвищеним рівнем професійного ризику та 51 студент цивільних освітніх програм. Учасників було розподілено на експериментальну та контрольну групи по 82 особи. Дослідження реалізовано за схемою первинної діагностики, формувального психологічного впливу та повторної діагностики. За результатами дослідження в експериментальній групі виявлено зниження рівня сприйманого стресу, підвищення резильєнтності й психічного благополуччя, а також зменшення нерівномірності ресурсного профілю. Виокремлено шість взаємопов’язаних механізмів збереження особистісної цілісності: відновлення суб’єктивної керованості, ресурсну диверсифікацію, відновлення соціальної взаємності, часової перспективи, смислову інтеграцію досвіду та динамічне балансування життєвих сфер. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі в психологічному супроводі здобувачів освіти, зокрема представників ризиконебезпечних спеціальностей.

References:

1.                      Eagle, G., & Kaminer, D. (2013). Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 85–99. https://doi.org/10.1037/a0032485

2.                      McEwen, B. S. (1998). Protective and damaging effects of stress mediators. The New England Journal of Medicine, 338(3), 171–179. https://doi.org/10.1056/NEJM199801153380307

3.                      Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513

4.                      Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20

5.                      Tytarenko, T. M. (2018). Psykholohichne zdorovia osobystosti: zasoby samodopomohy v umovakh tryvaloi travmatyzatsii [Psychological health of the individual: Means of self-help under conditions of prolonged traumatization]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

6.                      Tytarenko, T. M. (2024). Praktyky samovidnovlennia myrnykh meshkantsiv Ukrainy na pochatku viiny: subkulturni vidminnosti [Self-recovery practices of Ukrainian civilians at the beginning of the war: Subcultural differences]. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 12, 338–357. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-4 [in Ukrainian].

7.                      Korobka, L. M. (Ed.). (2019). Spilnota v umovakh voiennoho konfliktu: psykholohichni stratehii adaptatsii [Community under conditions of military conflict: Psychological strategies of adaptation]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

8.                      Klymchuk, V. O. (2021). Psykholohiia posttravmatychnoho zrostannia [Psychology of post-traumatic growth] (2nd ed., rev. and expanded). Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

9.                      Panok, V. H. (2023). Psykholohichni doslidzhennia v umovakh viiny: problemy i zavdannia [Psychological research under wartime conditions: Problems and tasks]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 5(1), 1–12. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5133 [in Ukrainian].

10.                  Panok, V. H. (2023). Aktualni problemy okhorony psykhichnoho zdorovia ukrainskoho narodu v chasy viiny: pytannia teorii i metodolohii [Current problems of protecting the mental health of the Ukrainian people during wartime: Issues of theory and methodology]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 5(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5218 [in Ukrainian].

11.                  Kokun, O. (2023). The personal growth resources of the adult population following the first months of the war in Ukraine. International Journal of Psychology, 58(5), 407–414. https://doi.org/10.1002/ijop.12915

12.                  Predko, V., Schabus, M., & Danyliuk, I. (2023). Psychological characteristics of the relationship between mental health and hardiness of Ukrainians during the war. Frontiers in Psychology, 14, 1282326. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1282326

13.                  Pavlova, I., Krauss, S., McGrath, B., Cehajic-Clancy, S., Bodnar, I., Petrytsa, P., Synytsya, T., & Zhara, H. (2024). Individual and contextual predictors of young Ukrainian adults’ subjective well-being during the Russian–Ukrainian war. Applied Psychology: Health and Well-Being, 16(3), 886–905. https://doi.org/10.1111/aphw.12484

14.                  Zasiekina, L., Duchyminska, T., Bifulco, A., & Bignardi, G. (2024). War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology, 36(5), 555–566. https://doi.org/10.1080/08995605.2023.2235256

15.                  Peseschkian, N. (1987). Positive psychotherapy: Theory and practice of a new method. Berlin; Heidelberg: Springer-Verlag.

16.                  Serdiuk, L., & Otenko, S. (2021). The Ukrainian-language adaptation for the Wiesbaden Inventory for Positive Psychotherapy and Family Therapy (WIPPF). The Global Psychotherapist, 1(1), 11–14. https://doi.org/10.52982/lkj135

17.                  Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385–396.

18.                  Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113

19.                  Tennant, R., Hiller, L., Fishwick, R., Platt, S., Joseph, S., Weich, S., Parkinson, J., Secker, J., & Stewart-Brown, S. (2007). The Warwick–Edinburgh Mental Well-being Scale (WEMWBS): Development and UK validation. Health and Quality of Life Outcomes, 5, 63. https://doi.org/10.1186/1477-7525-5-63