УДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРОПОЗИЦІЮ АБО ОБІЦЯНКУ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ СЛУЖБОВІЙ ОСОБІ, ЯКА ЗАЙМАЄ ВІДПОВІДАЛЬНЕ АБО ОСОБЛИВО ВІДПОВІДАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ

Анотація

В статті обґрунтовано, що принцип правової визначеності зумовлює потреби удосконалення положень ст. 369 Кримінального кодексу України (далі – КК) у частині встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище. З цього приводу у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 15221 від 7 травня 2026 р., спрямований на забезпечення однакового, передбачуваного та недвозначного застосування відповідних положень кримінального закону.

Доведено, що запропоновані законопроектом зміни фактично призведуть до скасування кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду. Такі зміни порушують логіку ст. 369 КК, суперечать розумінню терміну "корупція" та не сприятимуть, а навпаки перешкоджатимуть забезпеченню доброчесності публічної служби.

Водночас чинні положення частин третьої та четвертої ст. 369 КК можна тлумачити так, що кримінальна відповідальність наступає за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду, лише за умови, що в підсумку неправомірна вигода була фактично надана. В цьому зв’язку запропоновано формулювання диспозиції норм зазначених частин ст. 369 КК, що дозволять усунути неоднозначність їх тлумачення.

Акцентовано увагу на відсутності в чинному законодавстві визначень термінів "відповідальне становище" та "особливо відповідальне становище", чітких критеріїв розмежування між цими термінами. Тому в КК та Законі України "Про запобігання корупції" похідні терміни "службові особи, які займають відповідальне становище" та "службові особи, які займають особливо відповідальне становище" визначаються шляхом встановлення вичерпних переліків відповідних службових осіб. Це утворює періодичні невідповідності встановлених переліків реаліям функціонування системи державних органів, неузгодженості з даних питань між КК та Законом України "Про запобігання корупції". Зазначене зумовлює важливість вироблення єдиного законодавчого підходу стосовно відповідної термінології.