ПСИХОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз психологічних викликів професійної діяльності фахівців домедичної допомоги в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено феномену моральної травми (moral injury), морального дистресу, емоційного виснаження та професійного вигорання, що виникають унаслідок triage-дилем, дефіциту ресурсів, повторних загроз безпеці та кумулятивного впливу травматичних подій. Показано, що моральні конфлікти, пов’язані з прийняттям рішень у ситуаціях масових уражень, формують специфічну структуру психологічного навантаження, у якій домінують провина, сором, самозасудження та втрата сенсу [1–3]. Обґрунтовано роль морального дистресу як передумови розвитку моральної травми [4]. Визначено психологічні маркери професійної дезадаптації та окреслено напрями профілактики в межах навчальної дисципліни «Домедична підготовка», зокрема етичну підготовку, командну рефлексію, травмо-інформовану супервізію та практики морального відновлення [5–8].

References

1. Litz B. T., Stein N., Delaney E., Lebowitz L., Nash W. P., Silva C., & Maguen, S. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695–706. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003

2. Shay J. (2014). Moral injury. U. S. Department of Veterans Affairs. https://www.ptsd.va.gov/professional/treat/cooccurring/moral_injury.asp

3. Koenig H. G. (2021). Moral injury: An increasingly recognized and widespread syndrome. Journal of Religion and Health, 60(5), 2989–3011. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01009-9

4. Čartolovni A., Stolt M., Scott P. A., Suhonen R. (2021). Moral injury in healthcare professionals: A scoping review. Nursing Ethics, 28(4), 590–602. https://doi.org/10.1177/0969733020966776

5. Rimon A., et al. (2025). Moral injury among medical personnel and first responders across different healthcare and emergency response settings: A narrative review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 22(7), 1055. https://www.mdpi.com/1660-4601/22/7/1055

6. Maguen S., et al. (2023). Prevalence and correlates of moral injury in first responders. Journal of Traumatic Stress, 36(2), 345–356. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38300302

7. Lerner E. B., et al. (2008). Mass casualty triage: An evaluation of the data and development of a proposed national guideline. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 2(1), 25–34. https://doi.org/10.1097/DMP.0b013e3181656b9c

8. Lin Y. K., et al. (2022). Evaluation of the START triage protocol. American Journal of Emergency Medicine, 54, 115–121. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35130942

9. Butler F. K., et al. (2022). Tactical combat casualty care. In StatPearls. Stat Pearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK493172

10. Kravchuk V., et al. (2023). Application of the TCCC Protocol and the MARCH Algorithm. Ministry of Health of Ukraine. https://health.gov.ua/march-tccc-ukraine