ПСИХОМЕТРИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ВЕТЕРАНІВ: МОДЕЛЬ ОПИТУВАЛЬНИКА ПОЧАТКОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Abstract

У статті розглядається проблема психометричного оцінювання психоемоційного стану ветеранів бойових дій на початковому етапі психореабілітації в умовах тривалої війни в Україні. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості осіб із посттравматичними реакціями, депресивними та тривожними станами, емоційним вигоранням і труднощами соціальної адаптації після повернення з бойових дій. Наголошується на важливості своєчасного виявлення емоційних змін як передумови вибору адекватної форми психологічної допомоги — кризової, короткострокової або довготривалої психотерапевтичної.

Проаналізовано зарубіжні та вітчизняні підходи до психодіагностики емоційних станів ветеранів, зокрема можливості застосування стандартизованих опитувальників (PCL-5, DERS, DASS-21, PHQ-9) та обмеження їх використання без урахування культурного й соціального контексту України. Показано, що пряме перенесення західних методик не завжди забезпечує валідність результатів через специфіку переживання війни українськими ветеранами, семантичні особливості мови та значущість таких ресурсів, як побратимство, волонтерська й духовна підтримка.

Запропоновано концептуальну модель опитувальника психоемоційного стану для початкового періоду психореабілітації, що включає чотири взаємопов’язані блоки: емоційний фон і настрій; емоційну регуляцію; агресивно-деструктивні емоції (гнів, почуття провини, сором); соціальну підтримку та рівень адаптації. Обґрунтовано доцільність поєднання психометричного підходу з ресурсною та гуманістичною парадигмами сучасної психології. Зроблено висновок, що розробка національно адаптованого психодіагностичного інструменту сприятиме підвищенню ефективності ранньої психологічної допомоги ветеранам і формуванню цілісної системи психореабілітації, сумісної з міжнародними стандартами.

References :

1.Kokun, O. M. (2019). Psykholohichna dopomoha viiskovosluzhbovtsiam u period adaptatsii do myrnoho zhyttia [Psychological assistance to military personnel during adaptation to civilian life]. Psykholohiia i suspilstvo, (2), 45–52 [in Ukrainian].

2.Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer.

3.Gross, J. J. (2014). Emotion regulation: Conceptual and empirical foundations. In J. J. Gross (Ed.), Handbook of emotion regulation (2nd ed., pp. 3–20). Guilford Press.

4.Blevins, C. A., Weathers, F. W., Davis, M. T., Witte, T. K., & Domino, J. L. (2015). The Posttraumatic Stress Disorder Checklist for DSM-5 (PCL-5): Development and initial psychometric evaluation. Journal of Traumatic Stress, 28(6), 489–498. https://doi.org/10.1002/jts.22059

5.Gratz, K. L., & Roemer, L. (2004). Multidimensional assessment of emotion regulation and dysregulation: Development, factor structure, and initial validation of the DERS. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 26(1), 41–54. https://doi.org/10.1023/B:JOBA.0000007455.08539.94

6.Christiansen, D. M., & Hansen, M. (2022). Psychological assessment of veterans: Psychometric evaluation of the Danish version of the DERS. Scandinavian Journal of Military Studies, 5(1), 1–12. https://doi.org/10.31374/sjms.84

7.Solomon, Z., & Mikulincer, M. (2006). The aftermath of war: Veterans and their families in Israel. Journal of Traumatic Stress, 19(3), 277–288. https://doi.org/10.1002/jts.20118

8.Oksamytna, O. V. (2023). Psykhoemotsiini proiavy veteraniv viiny: diahnostyka i terapevtychni pidkhody [Psycho-emotional manifestations of war veterans: Diagnostics and therapeutic approaches]. Visnyk psykholohii ta sotsialnoi pedahohiky, (1), 112–120 [in Ukrainian].

9.Mental Health and Rehabilitation Center for Veterans “Lisova Polyana”. (2024). Zvit pro diialnist za 2023 rik [Annual activity report for 2023]. Ministry of Health of Ukraine [in Ukrainian].

10.Foa, E. B., McLean, C. P., Zang, Y., Zhong, J., Rauch, S., Porter, K., Knowles, K., Powers, M. B., & Kauffman, B. Y. (2016). Psychometric properties of the PTSD Symptom Scale Interview for DSM-5. Psychological Assessment, 28(10), 1159–1169. https://doi.org/10.1037/pas0000259

11.Weathers, F. W., Litz, B. T., Keane, T. M., Palmieri, P. A., Marx, B. P., & Schnurr, P. P. (2013). The PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5). National Center for PTSD.

12.Novaco, R. W. (2017). Anger and psychological disturbance: Clinical implications and treatment considerations. Journal of Clinical Psychology, 73(9), 1156–1168. https://doi.org/10.1002/jclp.22412

13.Armour, C., Müllerová, J., & Elhai, J. D. (2016). A systematic literature review of PTSD’s latent structure. Clinical Psychology Review, 44, 57–74. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2015.12.002

14.Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. W. (2001). The PHQ-9: Validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606–613. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x

15.Hobfoll, S. E., Watson, P., Bell, C. C., Bryant, R. A., Brymer, M. J., Friedman, M. J., Friedman, M., Friedman, J., Friedman, J., & Ursano, R. J. (2007). Five essential elements of immediate and mid-term mass trauma intervention: Empirical evidence. Psychiatry, 70(4), 283–315. https://doi.org/10.1521/psyc.2007.70.4.283

16.Gandek, B., Sinclair, S. J., Kosinski, M., & Ware, J. E. (2004). Psychometric evaluation of the Veterans RAND 12-Item Health Survey (VR-12) in the United States. Quality of Life Research, 13(2), 199–206. https://doi.org/10.1023/B:QURE.0000018472.07640.48