HYBRID DIPLOMATIC STRATEGIES IN CONTEMPORARY INTERNATIONAL PRACTICE

Abstract

Поняття гібридних переговорів потребує комплексного теоретико-методологічного та прикладного аналізу як феномен, що використовується в сучасній міжнародній практиці та глобальному управлінні і має ознаку ключового інструменту трансформації комунікаційних стратегій. Спостерігаючи за зміною архітектури у глобальному безпековому середовищі, посиленій необмеженим розвитком Digital-технологій, а також розмиванням існуючих меж між розумінням стану миру і стану війни, недержавні актори замінили розуміння класичної дипломатичної парадигми та показали її глибоку кризову ситуацію різними прикладами. Пропонована наукова розвідка містить розуміння того, як концептуалізується поняття гібридних переговорів і розвиває тезу, що сучасні умови і практики їхнього застосування, - це не просто спосіб досягнути компромісу між учасниками переговорів, а й складний архітектурний, багатовимірний процес, який поєднує інформаційно-психологічний тиск, 254 STREDOEVROPSKY VESTNiK PRO VEDU VYZKUM. 2026. Vol. 3. № 10 класичну дипломатію, дипломатію економічного спротиву, вплив AІ-технологій, а також військовий примус. У статті автор доводить, що асиметричні конфлікти мають тільки один спосіб реалізації переговорного процесу: пошук інструментів, щоб управляти ескалацією, агресивними діями, маніпулятивними тезами, реалізації міжнародного порядку денного, який затягує час, щоб здобути тактичну чи стратегічну перевагу. У геополітичному просторі аналіз гібридних переговорів повинен здійснюватися тільки в міждисциплінарному підході. Щоб опрацювати глибинну теорію та концепції асиметричних конфліктів у міжнародних відносинах, ураховуючи розвиток великих мовних моделей, заснованих на принципах штучного інтелекту, із урахуванням психології ведення процесу переговорів, а також із включенням теорії багатоагентних систем тощо, автор намагається розробити детальний підхід до типології стратегії ведення переговорів тих держав, які перебувають в умовах гібридної війни. У науковій розвідці теоретичну площину підтверджено практичними релевантними кейсами, які прозвучали в засобах масової інформації. Результати дослідження показують, що сучасний переговорний процес має критичну залежність від ефективності учасників переговорів на рівні їхнього балансування між конкурентною та кооперативною пропозицією, їхньої здатності враховувати сценарні моделі та формувати міжвідомче розуміння очевидного і неочевидного партнерства.

References

1. Banchuk-Petrosova, O. V., Voronova, O. V., & Sulym, B. V. (2025). Dyplomatychni perehovory v umovakh hibrydnykh viin: vyklyky ta stratehii [Diplomatic negotiations in the context of hybrid wars: challenges and strategies]. Ekonomichna paradyhma - Economic Paradigm, 1(9 (101)), 138-145 [in Ukrainian].

2. Vasylieva, O. A. (2025). Mediatsiia ta dyplomatychni perehovory v umovakh hibrydnykh viin [Mediation and diplomatic negotiations in the context of hybrid wars]. Rekomendovano do druku Vchenoiu radoiu Derzhavnoho universytetu «Zhytomyrska politekhnika» - Recommended for publication by the Academic Council of Zhytomyr Polytechnic State University, 491 [in Ukrainian].

3. Yeremieieva, I. A., & Marhulov, A. Kh. (2026). Mizhnarodni perehovory yak ob’iekt metodolohichnoho analizu v umovakh hibrydnykh viin [International negotiations as an object of methodological analysis in the context of hybrid wars]. Aktualni problemy staloho rozvytku - Current Problems of Sustainable Development, 3(5), 264-269. Retrieved from https://doi.org/10.60022/3(5)-32S [in Ukrainian].

4. Lisova, K., & Iskovych, V. (2026). Hibrydni zahrozy ta yikh vplyv na transformatsiiu mizhnarodno-pravovykh norm [Hybrid threats and their impact on the transformation of international legal norms]. Irpinskyi yurydychnyi chasopys - Irpin Law Journal, 414-423. Retrieved from https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(23)-2026-414-423 [in Ukrainian].

5. Tytarenko, L., & Chychkalo-Kondratska, I. (2026). Mizhnatsionalni komunikatsii: suchasni vyklyky ta dotrymannia dilovoho protokolu [Interethnic communications: modern challenges and compliance with business protocol]. Grail of Science, 511-518. Retrieved from https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.05.2026.056 [in Ukrainian].

6. Tsivatyi, V. H. (2022). Polityka bezpeky, hibrydni viiny i mizhnarodno-politychni perehovory v teorii ta praktytsi dyplomatii: istoryko-instytutsionalnyi i polityko-pravovyi dyskursy [Security policy, hybrid wars and international political negotiations in the theory and practice of diplomacy: historical-institutional and political-legal discourses]. Naukovi zakhody Yurydychnoho fakultetu Zakhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu - Scientific events of the Faculty of Law of the West Ukrainian National University, 274-278 [in Ukrainian].

7. Gorbulin, V. P. (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohrafiia [World hybrid war: Ukrainian front: monograph]. Kyiv: NISD, 494.

8. Komarchuk, O. (2018). Hibrydna viina: sutnist ta struktura fenomenu [Hybrid war: the essence and structure of the phenomenon]. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii - International Relations, Public Communications and Regional Studies, 1(3), 48-54. Retrieved from https://doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-48-54 [in Ukrainian].

9. Li, X., & Soh, L. K. (2005). Hibrydni perehovory dlia koordynatsii resursiv u bahatoahentnykh systemakh [Hybrid negotiation for resource coordination in multiagent systems]. Web Intelligence and Agent Systems, 3(4), 231-259.

10. Malutan, D. (2024). Hibrydnyi pidkhid do perehovoriv: poiednannia tradytsiinykh ta suchasnykh praktyk u 2024 rotsi [The hybrid approach to negotiation: bridging traditional and contemporary practices in 2024]. Journal of Research and Innovation for Sustainable Society, 6(2), 233-244.