КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ПРАКТИКИ ПЕРЕГОВОРІВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Abstract

Криза традиційних інститутів глобального управління, зростання кількості збройних конфліктів та гібридних загроз, загострення суперництва у геополітичному просторі породжують глибоку структурну трансформацію сучасного розуміння міжнародних відносин. Переговорний процес у цьому контексті набуває розуміння того, що і в теорії, і на практиці він повинен бути безальтернативним джерелом врегулювання кризової ситуації, яким активно оперує превентивна дипломатія та ескалація конфлікту. У статті автор робить спробу надати багатоаспектний аналіз того, як змінювалися міжнародні переговори.

Автор вважає за необхідне через класичні теоретичні парадигми, а саме реалізм, лібералізм, конструктивізм показати, як взаємодіють дипломатичні практики із технологічними змінами.

Ця стаття розкриває адаптацію традиційного дипломатичного протоколу до механізмів глобалізації та потенційного рівня загрози. Особливу увагу автор приділяє вивченню феномену дрескоду українських представників на міжнародній арені,  який стає ознакою не порушення етикету, а новітньою спробою запровадити стратегічну комунікацію та публічну дипломатію на рівні семіотики. Такий підхід дозволяє радикально переосмислити систему сприйняття держави на міжнародному рівні, у тому числі через дослідження психологічних аспектів взаємодії.

 У статті розглянуто концепт ментального простору цільової аудиторії, до якої звертається спікер, те, як впливає тривалість багатомовних переговорів на когнітивний рівень навантаження реципієнта, який важливий концепт перекладу у механізмі посередництва в політиці, що здійснює безпосередній вплив на те, як формуються довіра і зовнішньополітичні наративи.

Окрему увагу в статті приділено аналізу технології медіації, зокрема автори розглядають модель реституційної медіації, яку використовують, щоб врегулювати тривалі конфлікти та відновити правосуддя.

 У статті також зроблено спробу комплексно проаналізувати,  як впливає цифрова дипломатія і штучний інтелект на процес переговорів через опрацювання змісту алгоритмічних систем, які можуть перетворити медіацію переговорів на процес, що піддається високій аналітиці через оптимізацію обробки великих масивів даних, та можливості спрогнозувати сценарій розвитку подій. Напрацьовані теоретичні візії разом з аналізом практик у сфері цифровізації та інновацій дозволяє авторам побачити цілісну архітектуру сучасного процесу міжнародних переговорів із метою забезпечення стабільного переговорного процесу задля відстоювання національного інтересу держави у глобальному середовищі, яке конкурує.

  References:

1. Kalashlinska, M. (2023). Rol mediatsii u politychnykh perehovorakh: pereosmyslennia tradytsiinykh pidkhodiv [The role of mediation in political negotiations: rethinking traditional approaches]. Politychne zhyttia - Political Life, 4, 123-128. Retrieved from https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.4.16 [in Ukrainian].

2.           Kovchyna, I. M., & Panchenko, M. V. (2022). Teoretychni zasady vedennia perehovoriv ta psykholohichni osoblyvosti unyknennia partneramy konfliktiv u mizhnarodnykh vzaiemodiiakh [Theoretical principles of negotiations and psychological features of partners avoiding conflicts in international interactions]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichni nauky - Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 12. Psychological Sciences, 19(64), 23-33. Retrieved from https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.19(64).03  [in Ukrainian].

3.           Komarnitskyi, O. S., & Slobodianiuk, A. (2026). Dyplomatychni konflikty v suchasnii mizhnarodnii politytsi: analiz sytuatsii v Ovalnomu kabineti [Diplomatic conflicts in modern international politics: analysis of the situation in the Oval Office]. Proceedings from MN-2026: Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Molod v nautsi: doslidzhennia, problemy, perspektyvy» - International Scientific and Practical Internet Conference "Youth in Science: Research, Problems, Perspectives". Vinnytsia. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/403119763_DIPLOMATICNI_KONFLIKTI_V_SUCASNIJ_MIZNARODNIJ_POLITICI_ANALIZ_SITUACII_V_OVALNOMU_KABINETI

4.           Oliinyk, A. (2026). Dyplomatychna mediatsiina tekhnolohiia yak instrument vrehuliuvannia kryzovykh sytuatsii u suchasnykh mizhnarodnykh vidnosynakh [Diplomatic mediation technology as a tool for resolving crisis situations in modern international relations]. International and Political Studies, 41, 65-81. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2707-5206.2026.41.5  [in Ukrainian].

5.           Filipov, S. (2022). Synerhetychna model konstruiuvannia mentalnoho prostoru v mizhnarodnykh vidnosynakh [Synergetic model of construction of mental space in international relations]. Filosofiia ta politolohiia v konteksti suchasnoi kultury - Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 14, 111-119. Retrieved from https://doi.org/10.15421/352213  [in Ukrainian].

6.           Yakhno, T. (2026). Osoblyvosti vykorystannia ShI u mediatsii ta prohnozuvanni perehovornoho protsesu v mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosynakh [Features of the use of AI in mediation and forecasting of the negotiation process in international economic relations]. Stalyi rozvytok ekonomiky - Sustainable Development of Economy, 59, 323-329. Retrieved from  https://doi.org/10.32782/2308-1988/2026-59-44  [in Ukrainian]

7.           Bohatyrets, V. (2026). Linhvistychni mosty v hlobalnii dyplomatii: rol perekladu v mizhnarodnykh vidnosynakh [Linguistic Bridges in Global Diplomacy: the Role of Translation in International Relations]. Mediaforum Analytics Forecasts Information Management, 18, 292-308. Retrieved from https://doi.org/10.31861/mediaforum.2026.18.292-308

8.           Karpov, V. (2026). Napriamy formuvannia novykh pidkhodiv do metodiv tradytsiinoi dyplomatii [Directions for forming new approaches to the methods of traditional diplomacy]. Scientific notes of the UniversityKROK, 81, 344-352. Retrieved from https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-344-352

9.           Poliakova, E., & Lempp, F. (2026). Mova yak stratehichnyi vybir u bahatomovnykh perehovorakh: dynamika vlady, niuansy ta praktyky podolannia [Language as a strategic choice in multilingual negotiations: power dynamics, nuances and coping practices]. International Journal of Conflict Management, 1-30. Retrieved from https://doi.org/10.1108/IJCMA-12-2025-0432

10.         Safonov, V. (2026). Pravovi pytannia vedennia kolektyvnykh perehovoriv yak formy sotsialnoho partnerstva [Legal Issues of Conducting Collective Bargaining as a Form of Social Partnership]. Siberian Law Review, 23(1), 82-95. Retrieved from https://doi.org/10.19073/2658-7602-2026-23-1-82-95

11.       Cherkasov, S., & Makliuk, O. (2025). Perehovornyi protses u teorii mizhnarodnykh vidnosyn: vid istorii do suchasnykh praktyk [Negotiation process in international relations theory: from history to contemporary practices]. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, 09, 171-184. Retrieved from https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2025.09.171

12.       Winter, T. (2026). Hlobalna tsyvilizatsiina initsiatyva: platforma dlia dyplomatii spadshchyny u vidnovlenni pislia konfliktiv? [The Global Civilization Initiative: A Platform for Conflict Recovery Heritage Diplomacy?]. Retrieved from https://doi.org/10.1093/9780197910917.003.0003