ПЕРЕДЧАСНІ ПОЛОГИ: ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

Abstract

Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства та перинатології, оскільки є провідною причиною неонатальної захворюваності та смертності у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку передчасно народжується близько 13–15 мільйонів дітей, що становить приблизно кожне десяте народження. Найвищі показники реєструються у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, однак тенденція до зростання частоти передчасних пологів спостерігається і в економічно розвинених державах. Передчасними вважаються пологи, що відбуваються у терміні до 37 повних тижнів гестації, а найбільший ризик тяжких ускладнень характерний для дітей, народжених до 32 тижнів вагітності. Основними наслідками недоношеності є респіраторний дистрес-синдром, внутрішньошлуночкові крововиливи, некротизуючий ентероколіт, інфекційні ускладнення, порушення нервово-психічного розвитку та підвищений ризик інвалідизації у подальшому житті. Етіологія передчасних пологів є мультифакторною та включає інфекційно-запальні процеси, істміко-цервікальну недостатність, багатоплідну вагітність, ендокринні порушення, хронічні соматичні захворювання, стресові фактори та ускладнення вагітності. Значну роль відіграють також соціально-економічні чинники, низька якість пренатального спостереження та шкідливі звички. Сучасні стратегії профілактики базуються на ранньому виявленні груп ризику, застосуванні прогестерону, серкляжу шийки матки, контролі інфекційних ускладнень та оптимізації антенатального ведення вагітності.

References

1.              Ohuma, E.O., Moller, A.B., Bradley, E., Chakwera, S., Hussain-Alkhateeb, L., Lewin, A., Okwaraji, Y.B., Mahanani, W.R. and Moran, A.C. (2023), "National, regional, and global estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis", Lancet, vol. 402, no. 10409, pp. 1261–1271. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00878-4.

2.              Vogel, J.P., Chawanpaiboon, S., Moller, A.B., Watananirun, K., Bonet, M. and Lumbiganon, P. (2018), "The global epidemiology of preterm birth", Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, vol. 52, pp. 3–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.04.003.

3.              World Health Organization (2022), WHO recommendations on: Antenatal corticosteroids for improving preterm birth outcomes, World Health Organization, Geneva, Switzerland.

4.              Romero, R., Dey, S.K. and Fisher, S.J. (2014), "Preterm labor: one syndrome, many causes", Science, vol. 345, no. 6198, pp. 760–765. doi: https://doi.org/10.1126/science.1251816.

5.              Tang, I.D., Mallia, D., Yan, Q., Pe'er, I., Raja, A., Salleb-Aouissi, A. and Wapner, R. (2024), "A Scoping Review of Preterm Birth Risk Factors", American journal of perinatology, vol. 41, no. S 01, pp. e2804–e2817. doi: https://doi.org/10.1055/s-0043-1775564.

6.              Conde-Agudelo, A., Romero, R., Rehal, A., Brizot, M.L., Serra, V., Da Fonseca, E., Cetingoz, E., Syngelaki, A., Perales, A., Hassan, S.S. and Nicolaides, K.H. (2023), "Vaginal progesterone for preventing preterm birth and adverse perinatal outcomes in twin gestations: a systematic review and meta-analysis", American journal of obstetrics and gynecology, vol. 229, no. 6, pp. 599–616.e3. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.05.010.

7.              Wood, A.M., Dotters-Katz, S.K. and Hughes, B.L. (2019), "Cervical Cerclage versus Vaginal Progesterone for Management of Short Cervix in Low-Risk Women", American journal of perinatology, vol. 36, no. 2, pp. 111–117. doi: https://doi.org/10.1055/s-0038-1668547.

8.              Roman, A., Ramirez, A. and Fox, N.S. (2022), "Prevention of preterm birth in twin pregnancies", American journal of obstetrics & gynecology MFM, vol. 4, no. 2S, p. 100551. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2021.100551.

9.              Stock, S.J. and Bauld, L. (2020), "Maternal smoking and preterm birth: An unresolved health challenge", PLoS medicine, vol. 17, no. 9, p. e1003386. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003386.

10.          Boyer, T.M., Barrett, R.B., Xiong, C., Bu, F., Bhansali, R.A., Wallace, A.S., Fang, M., Vaught, A.J., Selvin, E., Hays, A.G., Michos, E.D., Ndumele, C.E. and Minhas, A.S. (2026), "Hypertensive Disorders of Pregnancy and Premature Cardiovascular Disease in a Diverse Cohort of Young US Women", Circulation, vol. 153, no. 7, pp. 480–492. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.125.078057.

11.          Ramachandran, A., Clottey, K.D., Gordon, A. and Hyett, J.A. (2024), "Prediction and prevention of preterm birth: Quality assessment and systematic review of clinical practice guidelines using the AGREE II framework", International journal of gynaecology and obstetrics, vol. 166, no. 3, pp. 932–942. doi: https://doi.org/10.1002/ijgo.15514.

12.          Roberts, D., Brown, J., Medley, N. and Dalziel, S.R. (2017), "Antenatal corticosteroids for accelerating fetal lung maturation for women at risk of preterm birth", The Cochrane database of systematic reviews, vol. 3, no. 3, p. CD004454. doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004454.pub3.

13.          Yamaji, N., Suzuki, H., Saito, K., Swa, T., Namba, F., Vogel, J.P., Ramson, J.A., Cao, J., Tina, L. and Ota, E. (2023), "Tocolytic Therapy Inhibiting Preterm Birth in High-Risk Populations: A Systematic Review and Meta-Analysis", Children, vol. 10, no. 3, p. 443. doi: https://doi.org/10.3390/children10030443.

14.          Lin, L.L., Hung, J.N., Shiu, S.I., Su, Y.H., Chen, W.C. and Tseng, J.J. (2023), "Efficacy of prophylactic antibiotics for preterm premature rupture of membranes: a systematic review and network meta-analysis", American journal of obstetrics & gynecology MFM, vol. 5, no. 7, p. 100978. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2023.100978.

15.          Jain, V.G., Monangi, N., Zhang, G. and Muglia, L.J. (2022), "Genetics, epigenetics, and transcriptomics of preterm birth", American journal of reproductive immunology, vol. 88, no. 4, p. e13600. doi: https://doi.org/10.1111/aji.13600.

16.          Sun, K., Wang, N., Liu, Y. and Gao, L. (2025), "Regulation of term and preterm labor: genetics and epigenetics", Frontiers in Genetics, vol. 16, p. 1594030. doi: https://doi.org/10.3389/fgene.2025.1594030.

17.          Ahrodia, T., Yodhaanjali, J.R. and Das, B. (2022), "Vaginal microbiome dysbiosis in preterm birth", Progress in molecular biology and translational science, vol. 192, no. 1, pp. 309–329. doi: https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2022.08.001.

18.          Pinson, M.R., Tseng, A.M., Adams, A., Lehman, T.E., Chung, K., Gutierrez, J., Larin, K.V., Chambers, C., Miranda, R.C. and Collaborative Initiative on Fetal Alcohol Spectrum Disorders (2022), "Prenatal alcohol exposure contributes to negative pregnancy outcomes by altering fetal vascular dynamics and the placental transcriptome", Alcoholism, clinical and experimental research, vol. 46, no. 6, pp. 1036–1049. doi: https://doi.org/10.1111/acer.14846.

19.          Shapiro, G.D., Fraser, W.D., Frasch, M.G. and Séguin, J.R. (2013), "Psychosocial stress in pregnancy and preterm birth: associations and mechanisms", Journal of perinatal medicine, vol. 41, no. 6, pp. 631–645. doi: https://doi.org/10.1515/jpm-2012-0295.

20.          Kassenova, M.A., Ryskulova, A.R., Baimuratova, M.A., Sokolova, T.M., Adyrbekova, A.K. and Yesmakhanova, I.S. (2025), "Novel Technologies in Preterm Birth Prediction: Current Advances and Ethical Challenges", Journal of mother and child, vol. 29, no. 1, pp. 30–38. doi: https://doi.org/10.34763/jmotherandchild.20252901.d-24-00048.