ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ МОВИ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз правових засад функціонування української мови як єдиної державної мови в Україні, визначено її конституційно-правовий статус та особливості застосування у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що державна мова виступає важливим елементом конституційного ладу, національної ідентичності та державного суверенітету, а також є необхідною умовою ефективного функціонування публічної влади та забезпечення прав і свобод громадян.

У дослідженні проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють використання української мови, зокрема Конституцію України, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також інші нормативні документи, що визначають обов’язковість її застосування у сфері діяльності органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та інших державних інституцій. Визначено, що державна мова є обов’язковим засобом офіційного спілкування у процесі здійснення владних повноважень, підготовки офіційних документів, ведення діловодства, розгляду звернень громадян, прийняття управлінських рішень та здійснення судочинства.

Особливу увагу приділено сфері використання державної мови у публічному управлінні, інформаційному просторі та офіційній комунікації, зокрема у виданні друкованої продукції службового характеру, веденні офіційних вебсайтів органів державної влади та місцевого самоврядування, а також висвітленні їх діяльності засобами масової інформації. Наголошено на значенні державної мови як інструменту забезпечення відкритості, прозорості та ефективності діяльності органів влади.

У статті також визначено, що функціонування української мови як державної сприяє зміцненню правової держави, розвитку демократичних інститутів та утвердженню принципу верховенства права. Зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення законодавства у сфері мовної політики та забезпечення належного контролю за дотриманням мовного законодавства як важливого чинника зміцнення державності України.

References

1.              Chikalo, M. (Ed.). (2022). Mova [Language]. Dictionary of the Ukrainian language of the XVI — first half of the XVII century. Issue 18. Lviv: Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, pp. 3–5. ISBN 978-966-02-9515-5.

2.              Verkhovna Rada of Ukraine. (2019). Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language” No. 2704-VIII of April 25, 2019. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19

3.              Saeima of the Republic of Latvia. (1999). Official Language Law. Adopted December 9, 1999. Riga. Available at: https://language-policy.info/movne-zakonodavstvo/zakonodavstvo-pro-movy-latvijskoji-respubliky/zakon-latvijskoji-respubliky-pro-derzhavnu-movu/

4.              Verkhovna Rada of Ukraine. (1993). Law of Ukraine “On Television and Radio Broadcasting” No. 3759-XII of December 21, 1993 (as amended March 31, 2023). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12

5.              Verkhovna Rada of Ukraine. (1984). Code of Ukraine on Administrative Offenses No. 8073-X of December 7, 1984 (as amended December 11, 2025). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10