ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ РЕГІОНУ ЯК ДРАЙВЕР ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню інноваційної активності високотехнологічних галузей регіону як драйвера цифрової трансформації державного управління та національної економіки на прикладі оборонно-промислового комплексу України. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану саме оборонно-промисловий комплекс є тим каталізатором, який стимулює впровадження цифрових технологій у сферу державного управління, створює попит на інноваційну продукцію та формує нові ринки. Проаналізовано динаміку інноваційної активності в оборонній сфері України, включаючи показники створення та впровадження інноваційних зразків озброєння та військової техніки (безпілотні літальні апарати, роботизовані платформи, системи радіоелектронної боротьби, засоби кіберзахисту). Розглянуто класифікацію високотехнологічних галузей за критерієм відношення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи до валової доданої вартості: високотехнологічні (біотехнології, фармацевтика, авіабудування, космічна техніка, приладобудування), середньотехнологічні високого рівня, середньотехнологічні низького рівня та низькотехнологічні галузі. Визначено структуру внутрішніх витрат на дослідження та розробки в секторі інформаційно-комунікаційних технологій, які за останнє десятиліття зросли в п'ять разів у діючих цінах та в два з половиною рази в постійних цінах. Проведено порівняльний аналіз динаміки експорту та імпорту високотехнологічних товарів в Україні, виявлено позитивну тенденцію зростання експорту (в 2,5 раза за 2013-2023 роки) при відносно стабільному імпорті. Досліджено показники підготовки кадрів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи середню професійну освіту, вищу освіту (бакалаврат, спеціалітет, магістратуру) та підготовку науково-педагогічних кадрів в аспірантурі. Виявлено, що в Україні частка зайнятих у секторі ІКТ становить лише 2,5% від загальної чисельності зайнятих, що втричі менше, ніж у Фінляндії та Швеції (7,6% та 7,5% відповідно). На основі проведеного аналізу запропоновано напрями підвищення інноваційної активності оборонно-промислового комплексу України як інструменту цифрової трансформації державного управління, включаючи створення інтеграційної платформи для координації діяльності державних військових структур, наукових установ, приватного бізнесу та громадських інституцій; запровадження механізму прискореного впровадження інноваційних розробок (скорочення циклу «ідея – прототип – серійний зразок» з 3-5 років до 6-12 місяців); забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів за спеціальностями у сфері інформаційних технологій з акцентом на дуальну форму освіти (поєднання теоретичного навчання з практичною роботою на підприємствах оборонно-промислового комплексу).

References

1.              Balan, O. S., & Pulcha, D. O. (2026). Stratehichni napriamy pidvyshchennia investytsiinoi pryvablyvosti pidpryiemstv Odeskoho rehionu v umovakh ekonomichnoho vidnovlennia [Strategic directions for increasing the investment attractiveness of enterprises in the Odesa region in the context of economic recovery]. Ekonomichnyi zhurnal Odeskoho politekhnichnoho universytetu [Economic Journal of Odessa Polytechnic University], (1), 5–13. https://ejop.economics.net.ua/ejopu/2026/No1/5.pdf

2.              Ilyash, O. I., & Mazhara, H. A. (2026). Teoretyko-metodolohichni pidkhody do stratehuvannia ekonomichnoho rozvytku na zasadakh povedinkovykh modelei pryiniattia rishen [Theoretical and methodological approaches to strategizing economic development based on behavioral decision-making models]. Ekonomika: realii chasu [Economics: time realities], (1), 5–15. https://etr.economics.net.ua/files/archive/2026/No1/5.pdf

3.              Heiets, V. M. (2023). Formuvannia profiliu stratehichno vazhlyvykh vydiv promyslovoi diialnosti v Ukraini (pohliad na perspektyvu) [Profiling of strategically important types of industrial activity in Ukraine (a look into the future)]. Ekonomika Ukrainy [Economy of Ukraine], 66(9), 3–29. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.09.003

4.              Bohdan, T. P. (2023). Finansovi mekhanizmy stymuliuvannia ta vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [Financial mechanisms for stimulating and restoring the economy of Ukraine]. Finansy Ukrainy [Finance of Ukraine], (5), 7–29. https://doi.org/10.37128/2306-8744-2023-5-1

5.              Illiashenko, S. M., & Shypulina, Yu. S. (2023). Tsyfrova transformatsiia yak chynnyk pidvyshchennia innovatsiinoho potentsialu pidpryiemstv [Digital transformation as a factor of increasing the innovative potential of enterprises]. Marketynh i menedzhment innovatsii [Marketing and Management of Innovations], (2), 84–96. https://doi.org/10.21272/mmi.2023.2-08