КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Автор(и)

  • Ольга Сорока Автор

DOI:

https://doi.org/10.65237/2336-3630-2026-6(1)-5

Ключові слова:

критичне мислення, майбутні вчителі, штучний інтелект, цифровізація освіти, AI-грамотність, професійна підготовка, епістемічне оцінювання, цифрове освітнє середовище

Анотація

У статті досліджено проблему розвитку критичного мислення майбутніх учителів в умовах цифровізації освіти та активного впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю професійної підготовки педагогів, здатних ефективно діяти в умовах інформаційної невизначеності, критично оцінювати результати роботи AI-систем та забезпечувати педагогічно доцільне використання цифрових технологій у навчанні. У сучасному науковому дискурсі критичне мислення розглядається як одна з ключових компетентностей ХХІ століття та важлива професійна якість сучасного вчителя.

У результаті дослідження встановлено, що використання технологій штучного інтелекту має амбівалентний характер. З одного боку, AI відкриває нові можливості для персоналізації навчання, автоматизації освітніх процесів, підтримки дослідницької діяльності та адаптації освітніх траєкторій. З іншого боку, надмірна залежність від генеративних AI-систем може призводити до зниження рівня самостійного мислення, формування ілюзії компетентності, когнітивного «розвантаження» та некритичного сприйняття інформації.

Обґрунтовано, що в умовах AI-опосередкованого освітнього середовища критичне мислення набуває нових функцій, пов’язаних із оцінюванням результатів діяльності інтелектуальних систем, перевіркою достовірності згенерованої інформації, виявленням алгоритмічних упереджень та здійсненням епістемічного оцінювання знань. Визначено, що важливою складовою професійної підготовки майбутніх учителів є формування AI-грамотності, яка охоплює здатність критично взаємодіяти з цифровими системами, усвідомлювати обмеження алгоритмів та етично використовувати технології штучного інтелекту.

У статті охарактеризовано педагогічні підходи до розвитку критичного мислення майбутніх учителів, серед яких проблемно-орієнтоване навчання, кейс-метод, порівняльний аналіз інформації, рефлексивні практики та проєктна діяльність із використанням AI як інструменту підтримки навчання.

References

1.                  OECD Publishing. (2026). Reimagining teaching in an accelerating world. Paris, France: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/d0edfe8c-en

2.                  Charisi, V. (2026). Artificial intelligence in classrooms: Pedagogical dimensions. Brussels, Belgium: European Parliament. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2026/784574/IUST_BRI(2026)784574_EN.pdf

3.                  Bari, M. M., Islam, A., Ameen, M. R., Miah, A. S. M., & Shin, J. (2026). Critical thinking in the age of artificial intelligence: A survey-based study with machine learning insights. arXiv preprint arXiv:2604.18590. Retrieved from https://arxiv.org/abs/2604.18590

4.                  Borgonovi, F., Bastagli, F., Ochojska, M., & Piumatti, G. (2025). AI adoption in the education system: International insights and policy considerations for Italy. Paris, France: OECD Publishing.

5.                  Wazan, A. S. (2026). Strategies for creating uncertainty in the AI era to trigger students critical thinking: Pedagogical design, assessment rubric, and exam system. arXiv preprint arXiv:2602.00026. Retrieved from https://arxiv.org/abs/2602.00026

6.                  Chaparro-Banegas, N., Mas-Tur, A., & Roig-Tierno, N. (2024). Challenging critical thinking in education: New paradigms of artificial intelligence. Cogent Education, 11(1). https://doi.org/10.1080/2331186X.2024.2437899

7.                  Herasymchuk, Yu. P., Davydovych, S. S., Kovalenko, V. O., & Makhnovska, I. R. (2025). Stymuliuvannia krytychnoho myslennia studentiv cherez interaktyvni metody vykladannia [Stimulating students’ critical thinking through interactive teaching methods]. Innovatsiina pedahohika – Innovative Pedagogy, 82(1). https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/82.1.6 [in Ukrainian].

8.                  Sustrietov, A. S., Dobryshyn, Yu. Ye., & Sydorenko, S. M. (2024). Innovatsiini tekhnolohii yak instrument rozvytku krytychnoho myslennia u zdobuvachiv vyshchoi osvity [Innovative technologies as a tool for developing critical thinking in higher education students]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh – Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and Secondary Schools, 96. https://doi.org/10.32782/1992-5786.2024.96.12 [in Ukrainian].

9.                  Shevtsova, L. S. (2025). Rozvytok krytychnoho myslennia u protsesi movlennievoi diialnosti [Development of critical thinking in the process of speech activity]. Innovatsiina pedahohika – Innovative Pedagogy, 86(2). https://doi.org/10.32782/ip/86.2.7 [in Ukrainian].

10.              Bouckaert, M. (2023). The assessment of students’ creative and critical thinking skills in higher education across OECD countries: A review of policies and related practices. OECD Education Working Papers. Paris, France: OECD Publishing.

Біографія автора

  • Ольга Сорока

    доктор філософії, старший викладач кафедри технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів, Україна; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8177-3499

Завантаження

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

Статті