ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню трансформації політичної культури України в умовах реформування системи публічного управління. У роботі розкрито теоретико-концептуальні засади феномену політичної культури, проаналізовано підходи сучасної політичної науки щодо її структурних компонентів та функцій у розвитку демократичних інституцій. Особливу увагу приділено впливу ключових реформ, зокрема децентралізації, цифровізації державних послуг, модернізації державної служби та розвитку антикорупційної інфраструктури, на формування нових моделей політичної поведінки громадян. Показано, що структурні зміни у сфері врядування сприяють зростанню політичної участі, підвищенню рівня підзвітності влади та поширенню демократичних практик.

У статті проаналізовано сучасні тенденції політичної культури в Україні – посилення громадянської активності, становлення культури участі, вплив цифрових інструментів на політичну взаємодію, зміни ціннісних орієнтацій у контексті європейської інтеграції та умов воєнного стану. Визначено ключові бар’єри демократизації політичної культури, серед яких інституційна недовіра, інформаційні виклики, нерівномірність культурних зрушень та вплив неформальних практик. На основі проведеного аналізу окреслено перспективи формування демократично орієнтованої політичної культури, що передбачають подальше укріплення реформ публічного управління, розвиток громадянської освіти, розширення цифрової демократії та зміцнення громадянського суспільства.

Додатково підкреслено, що трансформація політичної культури неможлива без посилення інституційної стійкості, підвищення медіаграмотності населення та формування сталої практики діалогу між владою й громадянами. Акцентовано на необхідності системного підходу, який поєднує державні реформи, освітні ініціативи та активну участь суспільства, що у своїй сукупності здатні забезпечити сталий демократичний розвиток України та зміцнення її політичної системи.

References

1.                  Almond, G. A., & Verba, S. (1963). The civic culture: Political attitudes and democracy in five nations. Princeton University Press.

2.                  Easton, D. (1965). A systems analysis of political life. Wiley.

3.                  Huntington, S. P. (1991). The third wave: Democratization in the late twentieth century. University of Oklahoma Press.

4.                  Inglehart, R. (1997). Modernization and postmodernization: Cultural, economic, and political change in 43 societies. Princeton University Press.

5.                  Inglehart, R., & Norris, P. (2003). Rising tide: Gender equality and cultural change around the world. Cambridge University Press.

6.                  Norris, P. (2011). Democratic deficit: Critical citizens revisited. Cambridge University Press.

7.                  Pai, L. (2002). Politychna kultura ta politychnyi rozvytok [Political culture and political development]. In O. Ishchenko (Ed.), Politolohiia: Khrestomatiia [Political science: A reader] (pp. 215–229). Lybid.

8.                  Rafalskyi, O. (2020). Politychna kultura ukrainskoho suspilstva: Mizh tradytsiieiu ta modernizatsiieiu [Political culture of Ukrainian society: Between tradition and modernization]. Ukrainskyi Sotsium, 3(74), 5–18.

9.                  Karmaza, M. (2018). Politychna kultura v Ukraini: Geneza, struktura ta tendentsii rozvytku [Political culture in Ukraine: Genesis, structure and development trends]. Politychnyi Menedzhment, 1(83), 45–56.

10.              Shai, Yu. (2019). Transformatsiia politychnoi kultury v umovakh demokratyzatsii [Transformation of political culture in the context of democratization]. Naukovi Zapysky Instytutu Politychnykh i Etnonatsionalnykh Doslidzhen, 2(94), 102–116.

11.              Razumkov Centre. (2023). Hromadska dumka shchodo politychnoi uchasti ta doviry do instytutsii [Public opinion on political participation and trust in institutions]. Razumkov Centre.